по-військовому
ПО-ВІЙСЬКО́ВОМУ, присл. Як військовий, подібно до військового.
Прапороносець — стрункий, жилавий, років під тридцять — був по-військовому підтягнутий (Смолич, Мир.., 1958, 51);
// Як прийнято, заведено у військових, у війську.
Показалася в дверях здоровенна, по-військовому вбрана фігура Грицькова (Фр., VI, 1951, 373);
Бутаков ступив кілька кроків наперед і віддав по-військовому рапорт (Тулуб, В степу.., 1964, 432);
// перен. Рішуче, не вагаючись.
— Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати, а тоді по-військовому — рраз! (Головко, II, 1957, 64).
Словник української мови (СУМ-11)