по-друге
ПО-ДРУ́ГЕ, присл. Уживається як вставне слово при переліку на позначення другого пункту.
А Галі, своєї старшої сестри, Вустимко, по-перше, не боїться, а, по-друге, — їй нема коли шукати його (Багмут, Опов., 1959, 10).
Словник української мови (СУМ-11)