по-жіночому

ПО-ЖІНО́ЧОМУ, присл. Як жінка, подібно до жінки.

Він поставив руки ліктями на стіл, по-жіночому сплів пальці (Загреб., Спека, 1961, 34);

Біля самого лісу злобно загаркавив, задуднів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночому заахкала на леваді луна (Стельмах, II, 1962, 170);

// Як у жінки.

Форма вигідно окреслювала її [Оксани] по-жіночому струнку постать (Чорн., Визвол. земля, 1959, 152);

// Як властиво жінці.

— Чогось ніби сердиться [матушка] на нас… І дивиться не так, як попереду, і не говорить з нами, та все з учительшею. Щось є! — міркувала догадлива по-жіночому писарша (Н.-Лев., IV, 1956, 133).

Значення в інших словниках

1. по-жіночому — по-жіно́чому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-жіночому — присл. Як жінка, подібно до жінки. || Як у жінки. || Як властиво жінці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-жіночому — ПО-ЖІНО́ЧОМУ, присл. Як жінка, подібно до жінки. Він поставив руки ліктями на стіл, по-жіночому сплів пальці (П. Загребельний); Біля самого лісу злобно загаркавив, задуднів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночому заахкала на леваді луна (М.  Словник української мови у 20 томах