по-жіночому
ПО-ЖІНО́ЧОМУ, присл.
Як жінка, подібно до жінки.
Він поставив руки ліктями на стіл, по-жіночому сплів пальці (П. Загребельний);
Біля самого лісу злобно загаркавив, задуднів кулемет, і, задихаючись од переляку, по-жіночому заахкала на леваді луна (М. Стельмах);
// Як у жінки.
Форма вигідно окреслювала її [Оксани] по-жіночому струнку постать (С. Чорнобривець);
// Як властиво жінці.
– Чогось ніби сердиться [матушка] на нас... І дивиться не так, як попереду, і не говорить з нами, та все з учительшею. Щось є! – міркувала догадлива по-жіночому писарша (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)