по-зимньому
ПО-ЗИ́МНЬОМУ, присл. Те саме, що по-зимо́вому.
Одного вечора, ясного й місячного, веселого по-зимньому, Ватя все думала про монастир, лежачи в постелі (Н.-Лев., IV, 1956, 184);
З лівих вхідних дверей увіходить вдягнений по-зимньому Хламушка (Коч., II, 1956, 22).
Словник української мови (СУМ-11)