по-зимовому
ПО-ЗИМО́ВОМУ, присл. Як узимку.
Вікно було до половини прикрите, і все навкруги виглядало по-зимовому, хоч весняне сонце ясніло у всій красі (Кобр., Вибр., 1954, 103);
// у сполуч. з сл. одягнений, взутий і т. ін. Відповідно до зимових умов; тепло.
Тепло, по-зимовому одяглася [Ольга] (Дор., Не повтори.., 1968, 79);
Із світлиці вийшов хірург, одягнений по-зимовому (Шиян, Переможці, 1950, 163).
Словник української мови (СУМ-11)