по-людськи
ПО-ЛЮ́ДСЬКИ, присл. Те саме, що по-лю́дському.
Куплю собі.. нову одежу та хоч уберуся по-людськи (Н.-Лев., II, 1956, 293);
— Вони [революціонери] хочуть, щоб усім людям по-людськи жилося, щоб усі мали свій шматок хліба (Стельмах, І, 1962, 143);
— Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався (Фр., II, 1950, 348);
— Розкажи ти, пане Микито, мені по-людськи, а його [писаря] ніхто не второпа (Кв.-Осн., II, 1956, 215);
— Посидь, Левку, спокійно. — Ніби я бушую? — Не бушуєш, але й по-людськи не сидиш (Стельмах, І, 1962, 280);
Чоловік качався по двору й не по-людськи стогнав… (Мирний, II, 1954, 202).
Словник української мови (СУМ-11)