по-осінньому
ПО-ОСІ́ННЬОМУ, присл. Як восени.
Дарма, хоч тая «весна» по-осінньому процвіла, може б літом надолужила (Л. Укр., V, 1956, 60);
По-осінньому сонце світило, вітер вив у холодних кущах (Сос., II, 1958, 119).
Словник української мови (СУМ-11)