по-особливому
ПО-ОСОБЛИ́ВОМУ, присл. Не так, як звичайно; незвичайно; особливо.
Здавалось, навіть її ім’я багато учнів вимовляли тепер якось по-особливому (Донч., V, 1957, 334);
Люди села Миколаївки якось по-особливому веселі (Вол., Озеро.., 1959, 54).
Словник української мови (СУМ-11)