по-особливому

по-особли́вому

присл.

Не так, як звичайно; незвичайно; особливо; своєрідно.

Значення в інших словниках

1. по-особливому — по-особли́вому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-особливому — див. дуже; по-своєму  Словник синонімів Вусика
3. по-особливому — ПО-ОСОБЛИ́ВОМУ, присл. Не так, як звичайно; незвичайно; особливо. Здавалось, навіть її ім'я багато учнів вимовляли тепер якось по-особливому (О. Донченко); Люди села Миколаївки якось по-особливому веселі (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
4. по-особливому — ПО-ОСОБЛИ́ВОМУ, присл. Не так, як звичайно; незвичайно; особливо. Здавалось, навіть її ім’я багато учнів вимовляли тепер якось по-особливому (Донч., V, 1957, 334); Люди села Миколаївки якось по-особливому веселі (Вол., Озеро.., 1959, 54).  Словник української мови в 11 томах