правдоборець
ПРАВДОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Борець за правду, виборювач правди.
Твердої вдачі пастух, незламний правдоборець, врятував племінне стадо (Горд., Дівчина.., 1954, 200).
Словник української мови (СУМ-11)ПРАВДОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Борець за правду, виборювач правди.
Твердої вдачі пастух, незламний правдоборець, врятував племінне стадо (Горд., Дівчина.., 1954, 200).
Словник української мови (СУМ-11)