правдоподібно
ПРАВДОПОДІ́БНО.
1. Присл. до правдоподі́бний.
В книжці все було зовсім правдоподібно (Смолич, Розм. з чит., 1953, 80).
2. у знач. вставн. сл., діал. Уживається для вираження припущення чого-небудь.
Ключ від мого покою забираю з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь [забарюся] довше (Коб., І, 1956, 86);
До постаті зблизивсь І мовив: «А, се ви, правдоподібно, Від пана Дороша!» (Фр., X, 1954, 198).
Словник української мови (СУМ-11)