правильник

ПРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який ліквідує несправності в чому-небудь; виправляє, випрямляє щось.

Передові робітники-правильники.. вже виконали по п’ять з половиною — шість річних норм (Веч. Київ, 20.XI 1969, 1).

Значення в інших словниках

1. правильник — прави́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Правильник — Церковно-богослужбова книга, яка містить 'правило' підготовки до здійснення (для священнослужителя) та до прийняття (для вірного) Таїнства Євхаристії, а також указівки щодо поведінки під час цього таїнства  Словник церковно-обрядової термінології
3. правильник — ПРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який ліквідує несправності в чому-небудь; виправляє, випрямляє щось. Передові робітники-правильники .. вже виконали по п'ять з половиною – шість річних норм (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. правильник — пра́вильник збірка правил (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт