правобережжя

ПРАВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Правий берег річки;

// Земельний простір, який прилягає до правого берега, розташований за правим берегом річки.

Рельєф України здебільшого рівнинний. Правобережжя трохи підвищене (Цюпа, Україна.., 1960, 85);

Вони [білополяки] надіялись на золото Франції, вони снили Данцігським воєводством і Правобережжям України (Стельмах, II, 1962, 355).

Значення в інших словниках

1. правобережжя — правобере́жжя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. правобережжя — [правобеиреж':а] -ж':а  Орфоепічний словник української мови
3. правобережжя — -я, с. Правий берег річки. || Земельний простір, який прилягає до правого берега, розташований за правим берегом річки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. правобережжя — ПРАВОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Правий берег річки; // Земельний простір, який прилягає до правого берега, розташований за правим берегом річки. Рельєф України здебільшого рівнинний. Правобережжя трохи підвищене (І.  Словник української мови у 20 томах
5. Правобережжя — Правобере́жжя, -жжя, -жжю, на -жжі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)