празничок

ПРА́ЗНИЧОК, чка, ч., розм. Пестл. до пра́зник.

От вже я й жонатий.. Аби празничок — у нас повно людей, і розмови, і вітання йде (Вовчок, VI, 1956, 258);

— Се я, — цокотячи клямкою, обізвавсь з сіней Власов. — Здрастуйте, Парасковія Остапівна! З празничком будьте здорові! (Мирний, IV, 1955, 139);

— За празничок святої Явдохи, —спочатку морщачись, смакує горілку Шкапонд (Стельмах, І, 1962, 258).

Значення в інших словниках

1. празничок — пра́зничок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. празничок — див. свято  Словник синонімів Вусика
3. празничок — -чка, ч., розм. Пестл. до празник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. празничок — ПРА́ЗНИЧОК, чка, ч., розм. Пестл. до пра́зник. От вже я й жонатий .. Аби празничок – у нас повно людей, і розмови, і вітання йде (Марко Вовчок); – Се я, – цокотячи клямкою, обізвавсь з сіней Власов. – Здрастуйте, Парасковія Остапівна!...  Словник української мови у 20 томах
5. празничок — Празник, -ка м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ном. № 185. ум. празничок.  Словник української мови Грінченка