празничок
ПРА́ЗНИЧОК, чка, ч., розм.
Пестл. до пра́зник.
От вже я й жонатий .. Аби празничок – у нас повно людей, і розмови, і вітання йде (Марко Вовчок);
– Се я, – цокотячи клямкою, обізвавсь з сіней Власов. – Здрастуйте, Парасковія Остапівна! З празничком будьте здорові! (Панас Мирний);
– За празничок святої Явдохи, – спочатку морщачись, смакує горілку Шкапонд (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)