прегірко
ПРЕГІ́РКО, розм. Присл. до прегірки́й.
Інші, підвипивши вже добре, прегірко плакали, слухаючи пісню (П. Куліш, Вибр., 1969, 138).
Словник української мови (СУМ-11)ПРЕГІ́РКО, розм. Присл. до прегірки́й.
Інші, підвипивши вже добре, прегірко плакали, слухаючи пісню (П. Куліш, Вибр., 1969, 138).
Словник української мови (СУМ-11)