прегіркий
ПРЕГІРКИ́Й, а, е, розм. Дуже гіркий (у 1, 3, 4 знач.).
Прегірка їх [в’язнів].. доля, Груди їм скорбота рве, І нема вже в них ні віри, Ні надії на нове (Граб., І, 1959, 209).
Прегірки́й п’яни́ця — той, хто дуже багато п’є, пиячить.
Був собі колись якийсь-то циган, та такий же то прегіркий п’яниця, що й не приведи господи! Чи є у його яка копійчина, так і несе її у шинк, чи яка жупанина — він і її туди ж пре! (П. Куліш, Вибр., 1969, 199).
Словник української мови (СУМ-11)