прегусто

ПРЕГУ́СТО, також у сполуч. із сл. густо, розм. Присл. до прегусти́й.

Покрівлі висовуються не більше як на аршин з боку гори, а по цьому виступі густо-прегусто поросли ялини (Н.-Лев., II, 1956, 414).

Значення в інших словниках

1. прегусто — прегу́сто прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. прегусто — також у сполуч. зі сл. густо, розм. Присл. до прегустий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прегусто — ПРЕГУ́СТО, також у сполуч. зі сл. густо, розм. Присл. до прегусти́й. Покрівлі висовуються не більше як на аршин з боку гори, а по цьому виступі густо-прегусто поросли ялини (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах