прегустий

ПРЕГУСТИ́Й, а, е, також у сполуч. із сл. густий, розм. Дуже густий.

Картуз був надітий набакир: з-під картуза неначе випручувались розкішні чорні прегусті кучері (Н.-Лев., IV, 1956, 279);

Шумів густий-прегустий ліс (Ю. Янов., II, 1954, 36).

Значення в інших словниках

1. прегустий — прегусти́й прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прегустий — -а, -е, також у сполуч. зі сл. густий, розм. Дуже густий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прегустий — ПРЕГУСТИ́Й, а, е, також у сполуч. зі сл. густий, розм. Дуже густий. Картуз був надітий набакир: з-під картуза неначе випручувались розкішні чорні прегусті кучері (І. Нечуй-Левицький); Шумів густий-прегустий ліс (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах