презабавно

ПРЕЗАБА́ВНО, розм. Присл. до презаба́вний.

Вона [сойка], вичистивши гніздо, сідала в ньому і тихими, розумними очима цікаво дивилася на нас, презабавно зазираючи понад краєчок гнізда (Фр., IV, 1950, 356).

Значення в інших словниках

1. презабавно — презаба́вно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. презабавно — розм. Присл. до презабавний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. презабавно — ПРЕЗАБА́ВНО, розм. Присл. до презаба́вний. Вона [сойка], вичистивши гніздо, сідала в ньому і тихими, розумними очима цікаво дивилася на нас, презабавно зазираючи понад краєчок гнізда (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах