презумпція
ПРЕЗУ́МПЦІЯ, ї, ж.
1. книжн. Припущення, що грунтується на ймовірності.
2. юр. Закріплене в законі припущення про існування певного факту, реальність якого вважається істинною і не потребує доказів.
∆ Презу́мпція неви́нності — принцип, за яким особа, підозрювана або звинувачена у вчиненні злочину, вважається невинною доти, поки її винність не доведена в порядку, передбаченому законом.
Словник української мови (СУМ-11)