Словник української мови в 11 томах

префект

ПРЕФЕ́КТ, а, ч.

1. У стародавньому Римі — особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду.

[Кай Летіцій (сухо):] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, ..поки я зовусь префектом римським (Л. Укр., II, 1951, 371);

Найкращий з префектів, Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба (Зеров, Вибр., 1966, 357).

2. У деяких капіталістичних країнах (зокрема у Франції) — урядовий чиновник, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці (департаменті).

Генерал Батіс змушений був усунути Себастьяна із поста столичного префекта, аби заспокоїти громадськість… (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 110);

Дуже велика була у Франції роль чиновників.. Префект департаменту, призначений міністром внутрішніх справ, міг скасувати всяке рішення муніципалітету (Нова іст., 1957, 58).

3. У деяких капіталістичних країнах — начальник міської поліції.

[Бей (до Селіма):] Подайте мені заяву на папері.. Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв’язання вашого питання (Сам., II, 1958, 195).

4. У дореволюційній Росії — інспектор духовної семінарії (з часів Петра І).

Та й вибили, поповича Дрібними різками… «Бодай же ви погинули, Префекти з книжками.» (Щог., Поезії, 1958, 479).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. префект — префе́кт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. префект — -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. 2》 У деяких країнах (зокрема у Франції) – урядовий чиновник, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці (департаменті).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. префект — ПРЕФЕ́КТ, а, ч. 1. У стародавньому Римі – особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. [Кай Летіцій (сухо):] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, ..  Словник української мови у 20 томах
  4. префект — префе́кт (лат. praefectus – начальник) 1. У Стародавньому Римі особа, що обіймала військову, адміністративну, судову або господарську посаду. 2. В ряді капіталістичних країн (напр.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. префект — Керівник адміністрації, іноді також начальник міської поліції у низці країн.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. префект — Префе́кт, -та; -фе́кти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. префект — Префект, -та м. Помощникъ ректора Кіево-братской коллегіи (академіи), несшій обязанности административныя и въ тоже время бывшій и профессоромъ. Кассіян Сакович, префект Братської школи. К. ПС. 5.  Словник української мови Грінченка