прибити —
приби́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
прибити —
див. прибивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прибити —
ПРИБИ́ТИ див. прибива́ти.
Словник української мови у 20 томах
прибити —
хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї!...
Фразеологічний словник української мови
прибити —
Прибива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл. 1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками. 2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили.
Словник української мови Грінченка