приборка
ПРИБО́РКА, и, ж., розм. Те саме, що прибира́ння.
— Я, бачите, перед її приїздом приборку генеральну затіяв, а то, правду сказати, всі ці дні там і не підміталося (Собко, Справа.., 1959, 237);
Наші хлопці хотіли зайняти флігельок, тільки там однієї приборки на три дні (Перв., Невигадане життя, 1958, 141).
Словник української мови (СУМ-11)