приборка
ПРИБО́РКА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що прибира́ння.
– Я, бачите, перед її приїздом приборку генеральну затіяв, а то, правду сказати, всі ці дні там і не підміталося (В. Собко);
Наші хлопці хотіли зайняти флігельок, тільки там однієї приборки на три дні (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)