прибори
ПРИБО́РИ¹, ів, мн., розм.
Приготування до чого-небудь; речі, потрібні для цього.
[Химка:] Хіба не бачите, які тут прибори йдуть до весілля... Через них уже мені хоч руки й ноги відкидай! (М. Старицький);
Який він був милий, коли по якімось часі почав говорити про різні прибори, потрібні для ожиданого [очікуваного] гостя (І. Франко).
ПРИБО́РИ², ів, мн., діал.
Убір, наряд.
Сусана Уласівна повиймала усі нові прибори, що наготувала на придане дочці (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)