прибудова
ПРИБУДО́ВА, и, ж. Те, що прибудовано; прибудована до чого-небудь будівля, споруда або її частина.
Це була прибудова до її хати, під одною стріхою (Март., Тв., 1954, 316);
Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра (Хижняк, Тамара, 1959, 69);
Попереду чітко звелося над водою судно з прибудовами, оточене понтонами (Ю. Янов., II, 1954, 92).
Словник української мови (СУМ-11)