привабно
ПРИВА́БНО. Присл. до прива́бний.
Вона прагнула швидше пізнати на ділі те життя, описане так привабно в книжках (Л. Укр., III, 1952, 663);
Дівчина привабно мініатюрною рукою простягла йому кілька свіжих степових осінніх квітів (Ле, Мої листи, 1945, 93);
Я порішив познайомитися з тим таємно-цікавим і привабно страшним відділом літератури, яку звуть у нас підпільною, нелегальною (Хотк., І, 1966, 155).
Словник української мови (СУМ-11)