привабний

ПРИВА́БНИЙ, а, е. Те саме, що прива́бливий.

Серце в нім таке привабне… Всім би таку вдачу! (Воскр., З перцем!, 1957, 15);

Все привабне, людське у поеті — Без картинного жесту і пози, А проте, й без нудотної прози (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 122);

Ланкова тим часом уже перевдяглася десь у другій кімнаті і стояла на порозі боса, підтягнута, привабна в своєму робочому вбранні (Гончар, Новели, 1954, 94);

Він не може без радісного усміху глянути на сю картину — така вона гарна та привабна (Фр., IV, 1950, 332);

Важко припустити хоч на хвилинку, що знайшовся б парубок, якого не втішала б її привабна посмішка (Ле, Ю. Кудря, 1955, 26);

[Кость:] Дорогою привабні собі плани розписую: поступлю в ковалі, куплю мальований кисет для махорки, гармонію куплю (Вас., III, 1960, 171);

Далеким громом котився тисячоголосий вигук тих, кого Наполеон вів на Росію, обіцяючи багату споживу на цих невідомих, але загадково привабних просторах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 62).

Значення в інших словниках

1. привабний — прива́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. привабний — -а, -е. Те саме, що привабливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привабний — ПРИВА́БНИЙ, а, е. Те саме, що прива́бливий. Серце в нім таке привабне... Всім би таку вдачу! (С. Воскрекасенко); Все привабне, людське у поеті – Без картинного жесту і пози, А проте, й без нудотної прози (П.  Словник української мови у 20 томах
4. привабний — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови
5. привабний — Привабний, -а, -е Привлекательный. Желех.  Словник української мови Грінченка