Словник української мови в 11 томах

привалюватися

ПРИВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, док., розм.

1. Нахиляючись, притулятися до кого-, чого-небудь.

Немов стомившись, привалилася до стіни пузата почорніла шафа, вона вже стоптала свої ніжки, стояла на підпорках (Збан., Малин. дзвін, 1958, 18);

Вадим, виглянувши у вікно, побачив Анатолія, що стояв, привалившись спиною до дерева, і непорушно наглядав за Клариними вікнами (Руд., Остання шабля, 1959, 109).

2. тільки док., чим. Засипати, завалити себе чим-небудь.

Порожньо стало їй в усім світі. Ще й без того не радісно жилося, а тепер уже й зовсім. Мов закопалася по шию в могилу, привалилася землею (Хотк.., II, 1966, 90).

3. тільки недок. Пас. до прива́лювати 1, 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. привалюватися — прива́люватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. привалюватися — -ююся, -юєшся, недок., привалитися, -валюся, -валишся, док., розм. 1》 Нахиляючись, притулятися до кого-, чого-небудь. 2》 тільки док., чим. Засипати, завалити себе чим-небудь. 3》 тільки недок. Пас. до привалювати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привалюватися — ПРИВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, док., розм. 1. Нахиляючись, притулятися до кого-, чого-небудь. Немов стомившись, привалилася до стіни пузата почорніла шафа, вона вже стоптала свої ніжки, стояла на підпорках (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. привалюватися — ПРИХИЛИ́ТИСЯ (схиляючись, обпиратися об когось, щось), ПРИКЛОНИ́ТИСЯ, ПРИТКНУ́ТИСЯ, ПРИВАЛИ́ТИСЯ розм., ПРИСЛОНИ́ТИСЯ розм. рідше. — Недок.: прихиля́тися, приклоня́тися, притика́тися, прива́люватися, прислоня́тися.  Словник синонімів української мови