приварений
ПРИВА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привари́ти.
У сучасних автомобілях найбільш поширені дискові колеса. Таке колесо складається з штампованого диска та привареного чи приклепаного до нього обода (Автомоб., 1957, 187);
// прива́рено, безос. присудк. сл.
Вся троянда з одного шматка, і нічого тут не приварено чи злютовано, мов росла вона в мене з залізного зерна, з металевої прищепи (Ю. Янов., II, 1958, 222).
Словник української мови (СУМ-11)