приватник
ПРИВА́ТНИК, а, ч. Приватний торговець, підприємець, власник.
Приватник граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36);
Йшов [Микола] до цього саду з метою обікрасти.. приватника, який наживається на садовині (Збан., Курил. о-ви, 1963, 145).
Словник української мови (СУМ-11)