приватник
ПРИВА́ТНИК, а, ч.
Приватний торговець, підприємець, власник.
Приватник граф продав державі каміння, яке протягом тисячоліть вимивали дощові води з землі (В. Гжицький);
Йшов [Микола] до цього саду з метою обікрасти .. приватника, який наживається на садовині (Ю. Збанацький);
– Що ти надумав, Жане? – сказала Марфа Галактіонівна, кусаючи державні горіхи (вона ніколи принципово не купувала горіхів у приватника і їла тільки державні горіхи з державних лісів, саме ті, що, як подарунок, присилав їй брат – лісничий) (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)