приворожений

ПРИВОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приворожи́ти.

Мушу іти до дівчини, бо-м приворожений (Коломийки, 1969, 210);

На борту літака був ще один гітлерівець — штурман.. Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (Ле, Клен. лист, 1960, 53).

Як (мов, мо́вби і т. ін.) приворо́жений — наче під впливом чарів.

На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Янов., II, 1958, 49);

Мовби приворожена, дивилася [Вутанька] йому в блискучі вугільно-чорні очі, такі чужі й такі далекі, але від яких їй чомусь несила було відірватись (Гончар, II, 1959, 173).

Значення в інших словниках

1. приворожений — приворо́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. приворожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приворожити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приворожений — ПРИВОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приворожи́ти. Мушу іти до дівчини, бо-м приворожений (з коломийки); На борту літака був ще один гітлерівець – штурман ..  Словник української мови у 20 томах