приворожений
ПРИВОРО́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до приворожи́ти.
Мушу іти до дівчини, бо-м приворожений (з коломийки);
На борту літака був ще один гітлерівець – штурман .. Не будучи графом, він не скаржився на недостачу друзів з графських синків, які пленталися за ним, приворожені необмеженим багатством його батька (Іван Ле).
(1) Як (мов, мо́вби і т. ін.) приворо́жений – наче під впливом чарів.
На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Яновський);
Мовби приворожена, дивилася [Вутанька] йому в блискучі вугільно-чорні очі, такі чужі й такі далекі, але від яких їй чомусь несила було відірватись (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)