приворожливий

ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний.

Часом, вступаючи в унісон з дужим і якимсь лірично приворожливим голосом Захара, їй хотілося ніби застигнути в цьому злитті голосів (Ле, Право.., 1957, 43);

Він подеколи ніби й шторму не помічає, шумів його не чує, увесь задивлений, заслуханий у щось приворожливе, у нерозгадану мову стихії (Гончар, Циклон, 1970, 10).

Значення в інших словниках

1. приворожливий — приворо́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. приворожливий — -а, -е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приворожливий — ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний. Часом, вступаючи в унісон з дужим і якимсь лірично приворожливим голосом Захара, їй хотілося ніби застигнути в цьому злитті голосів (Іван Ле); Він подеколи ніби й шторму не помічає...  Словник української мови у 20 томах
4. приворожливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови