приворожливий

ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е.

Здатний приворожити, зачарувати; чарівний.

Часом, вступаючи в унісон з дужим і якимсь лірично приворожливим голосом Захара, їй хотілося ніби застигнути в цьому злитті голосів (Іван Ле);

Він подеколи ніби й шторму не помічає, шумів його не чує, увесь задивлений, заслуханий у щось приворожливе, у нерозгадану мову стихії (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. приворожливий — приворо́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. приворожливий — -а, -е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приворожливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови
4. приворожливий — ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, а, е. Здатний приворожити, зачарувати; чарівний. Часом, вступаючи в унісон з дужим і якимсь лірично приворожливим голосом Захара, їй хотілося ніби застигнути в цьому злитті голосів (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах