привіз

ПРИВІ́З, во́зу, ч.

1. Дія за знач. привезти́, приво́зити.

Д. І. Ульянов, насамперед, взявся за налагодження привозу іскрівської літератури і навіть сам хотів поїхати за кордон, щоб швидше привезти до Одеси «Искру» (Укр. іст. ж., 2, 1960, 9).

2. Те, що привезено.

3. Місце на базарі, куди привозять продукти.

Значення в інших словниках

1. привіз — приві́з 1 іменник чоловічого роду привезення; те, що привезено приві́з 2 іменник чоловічого роду місце на базарі  Орфографічний словник української мови
2. привіз — -возу, ч. 1》 Дія за знач. привезти, привозити. 2》 Те, що привезено. 3》 Місце на базарі, куди привозять продукти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привіз — ПРИВІ́З, во́зу, ч. 1. Дія за знач. привезти́, приво́зити. А князь тим часом знов задзвонив у бубонець, увійшли якісь його люди, стали позаду, почався ряд з Міщилом, говорилося про речі дріб'язкові і несуттєві: про право вільного виконання робіт...  Словник української мови у 20 томах