привіз
ПРИВІ́З, во́зу, ч.
1. Дія за знач. привезти́, приво́зити.
А князь тим часом знов задзвонив у бубонець, увійшли якісь його люди, стали позаду, почався ряд з Міщилом, говорилося про речі дріб'язкові і несуттєві: про право вільного виконання робіт, найму малярів та челядників, привозу потрібного з Візантії (з наук. літ.).
2. Те, що привезено.
3. Місце на базарі, куди привозять продукти.
Словник української мови (СУМ-20)