привіз
ПРИВІ́З, во́зу, ч.
1. Дія за знач. привезти́, приво́зити.
А князь тим часом знов задзвонив у бубонець, увійшли якісь його люди, стали позаду, почався ряд з Міщилом, говорилося про речі дріб'язкові і несуттєві: про право вільного виконання робіт, найму малярів та челядників, привозу потрібного з Візантії (з наук. літ.).
2. Те, що привезено.
3. Місце на базарі, куди привозять продукти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- привіз — приві́з 1 іменник чоловічого роду привезення; те, що привезено приві́з 2 іменник чоловічого роду місце на базарі Орфографічний словник української мови
- привіз — -возу, ч. 1》 Дія за знач. привезти, привозити. 2》 Те, що привезено. 3》 Місце на базарі, куди привозять продукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- привіз — ПРИВІ́З, во́зу, ч. 1. Дія за знач. привезти́, приво́зити. Д. І. Ульянов, насамперед, взявся за налагодження привозу іскрівської літератури і навіть сам хотів поїхати за кордон, щоб швидше привезти до Одеси «Искру» (Укр. іст. ж., 2, 1960, 9). Словник української мови в 11 томах