привіз

приві́з

озу, ч.

1》 Дія за знач. привезти, привозити.

2》 Те, що привезено.

3》 Місце на базарі, куди привозять продукти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привіз — приві́з 1 іменник чоловічого роду привезення; те, що привезено приві́з 2 іменник чоловічого роду місце на базарі Орфографічний словник української мови
  2. привіз — ПРИВІ́З, во́зу, ч. 1. Дія за знач. привезти́, приво́зити. А князь тим часом знов задзвонив у бубонець, увійшли якісь його люди, стали позаду, почався ряд з Міщилом, говорилося про речі дріб'язкові і несуттєві: про право вільного виконання робіт... Словник української мови у 20 томах
  3. привіз — ПРИВІ́З, во́зу, ч. 1. Дія за знач. привезти́, приво́зити. Д. І. Ульянов, насамперед, взявся за налагодження привозу іскрівської літератури і навіть сам хотів поїхати за кордон, щоб швидше привезти до Одеси «Искру» (Укр. іст. ж., 2, 1960, 9). Словник української мови в 11 томах