пригарцювати
ПРИГАРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Прибути куди-небудь верхи на коні, гарцюючи.
Що то були за верхівці! Вони наче щойно вийшли з прадавніх могил Дикого Поля навколо Запорізької Січі і бігцем пригарцювали сюди (Смолич, Мир.., 1958, 495).
Словник української мови (СУМ-11)