пригинцем

ПРИ́ГИНЦЕМ, присл., розм. Те саме, що при́гинці.

Ще з кілометр йшли [Галя і Датико] перебіжками, пригинцем, потім пішли поруч, обережно, скрадливо, але на повний зріст (Збан., Між.. людьми, 1955, 42).

Значення в інших словниках

1. пригинцем — при́гинцем прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. пригинцем — присл., розм. Те саме, що пригинці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригинцем — ПРИ́ГИНЦЕМ, присл., розм. Те саме, що при́гинці. Ще з кілометр йшли [Галя і Датико] перебіжками, пригинцем, потім пішли поруч, обережно, скрадливо, але на повний зріст (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах