пригинцем

при́гинцем

присл., розм.

Те саме, що пригинці.

Значення в інших словниках

1. пригинцем — при́гинцем прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. пригинцем — ПРИ́ГИНЦЕМ, присл., розм. Те саме, що при́гинці. Ще з кілометр йшли [Галя і Датико] перебіжками, пригинцем, потім пішли поруч, обережно, скрадливо, але на повний зріст (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. пригинцем — ПРИ́ГИНЦЕМ, присл., розм. Те саме, що при́гинці. Ще з кілометр йшли [Галя і Датико] перебіжками, пригинцем, потім пішли поруч, обережно, скрадливо, але на повний зріст (Збан., Між.. людьми, 1955, 42).  Словник української мови в 11 томах