пригинатися

пригина́тися

-аюся, -аєшся, недок., пригнутися, -нуся, -нешся, док.

Нагинатися, нахилятися до чого-небудь (про живих істот).

|| Злегка нахилятися, нагинатися (про рослини).

|| Згорблюватися (про спину, плечі).

|| Згинати спину під важкою ношею або від тяжких переживань.

|| перев. док., перен. Втратити впевненість у собі, силу, стійкість.

Значення в інших словниках

1. пригинатися — пригина́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригинатися — [приегиенатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. пригинатися — ПРИГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Нагинатися, нахилятися до чого-небудь (про живих істот). Пригинаються до крісел поодинокі постаті запізнілих делегатів (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. пригинатися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
5. пригинатися — ПРИГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Нагинатися, нахилятися до чого-небудь (про живих істот). Пригинаються до крісел поодинокі постаті запізнілих делегатів (Крот., Сини..  Словник української мови в 11 томах