пригинати

пригина́ти

-аю, -аєш, недок., пригнути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Нахиляти, нагинати у певному напрямку.

2》 Згинати (пальці, спину і т. ін.).

|| Згинати своєю вагою, горблячи.

|| Прищулювати (вуха).

|| Схиляти (голову) вниз або набік.

3》 Своєю вагою, силою нахиляти кого-небудь до землі.

4》 перен., розм. Позбавляти впевненості в собі, сили, стійкості.

5》 перен., рідко. Повертати на свій лад.

Значення в інших словниках

1. пригинати — пригина́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пригинати — ПРИГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Нахиляти, нагинати у певному напрямку. Ще два рої осіло на липі ..  Словник української мови у 20 томах
3. пригинати — пригина́ти: ◊ пригина́ти ни́жче долівки → долівка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. пригинати — пригну́ти / пригина́ти до землі́ кого, що. Примусити кого-небудь коритися, зробити когось, щось безсилим, податливим і т. ін. (Храпко:) Зять — мировим! га? Тоді держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите, проти мене зле замишляєте!...  Фразеологічний словник української мови
5. пригинати — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. пригинати — ПРИГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Нахиляти, нагинати у певному напрямку. Ще два рої осіло на липі..  Словник української мови в 11 томах
7. пригинати — Пригина́ти, -на́ю, -єш сов. в. пригну́ти, -гну́, -гне́ш, гл. Пригинать, пригнуть.  Словник української мови Грінченка