приглухлий

ПРИГЛУ́ХЛИЙ, а, е. Злегка глухий, глухуватий (про голос).

То був втомлений, приглухлий голос старого чоловіка (Загреб., Диво, 1968, 185).

Значення в інших словниках

1. приглухлий — приглу́хлий прикметник злегка глухий, глухуватий — про голос  Орфографічний словник української мови
2. приглухлий — -а, -е. Злегка глухий, глухуватий (про голос).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приглухлий — ПРИГЛУ́ХЛИЙ, а, е. Злегка глухий, глухуватий (про голос). То був втомлений, приглухлий голос старого чоловіка (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
4. приглухлий — ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови