приглухуватість
ПРИ́ГЛУ́ХУВАТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. при́глу́хуватий.
Старанний догляд за вухами під час хвороби попередить можливі важкі наслідки їх захворювання — зниження слуху, приглухуватість і глухоту (Шк. гігієна, 1954, 65).
Словник української мови (СУМ-11)