пригнатися

ПРИГНА́ТИСЯ, прижену́ся, прижене́шся, док., розм. Те саме, що примча́ти.

Та нехай воли живі будуть, а щоб плуг поламався, Щоб мій милий чорнобривий додому пригнався (Нар. лірика, 1956, 188);

Прикотила карета молодого Олександра Конецпольського.. Він уже давно залицявся до молодої Замойської і пригнався за нею через степи аж до Лубен (Н.-Лев., VII, 1966, 80);

Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці, приженеться сполохана сарна (Козл., Мандрівники, 1946, 3).

Значення в інших словниках

1. пригнатися — пригна́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пригнатися — приженуся, приженешся, док., розм. Те саме, що примчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригнатися — ПРИГНА́ТИСЯ, прижену́ся, прижене́шся, док., розм. Те саме, що примча́ти. Та нехай воли живі будуть, а щоб плуг поламався, Щоб мій милий чорнобривий додому пригнався (з народної пісні); Прикотила карета молодого Олександра Конецпольського ..  Словник української мови у 20 томах
4. пригнатися — Пригнатися, -женуся, -не́шся гл. Прибѣжать, примчаться. Пан, що було в його духу, пригнався. МВ. (О. 1862. III. 70). Пригнавсь Данило... «Не втечеш!» крикнув. МВ. І. 158. — з волами. Придти, пригнавъ воловъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався, щоб мій милий із волами додому пригнався. Мет. 6.  Словник української мови Грінченка